Звіт про роботу куратора

 Як мережевний інформаційний аналітик, я початківець. Так, я працювала з інформацією, аналізувала її та створювала власні продукти, проводила семінари та консультації з користувачами бібліотеки, але все це відбувалось наживо. Тому, ще так мало маю послідовників. Вважаю, що мені ще треба вдосконалюватись, а вже потім запрошувати своїх відвідувачів на блог, де буду ділитись інформацією, яка цікава саме їм. Але, є і але. Маю колектив працівників бібліотеки з 20 осіб, які нажаль зовсім не цікавляться ні новими сервісами, ні новими ресурсами.Мабуть така ж ситуація і в моїх колег? Розумію, що потрібно щось з цим робити, мабуть наступного року всі будуть проходити курси кураторів)

Завдяки блогу зрозуміла, що робити дописи це не так вже й страшно. Навіть почала отримувати якесь задоволення. Маю надію. що не закину блог та робитиму дописи й надалі. 

  Статистика блогу така.

Маю особисті профілі в більшості соц. мереж. Але найбільше користуюсь Facebook. Адмініструю сторінку нашої бібліотеки у VK, де спілкується більшість наших користувачів молодого покоління та сторінку бібліотеки в Facebook.

Виклала перший ролік на сторінці YouTube та аналізую статистику.

Під час навчання на курсах вивчила та опанувала нові сервіси та ресурси, які допомагають в роботі куратора змісту. Більш детально про ці сервіси розповідала на сторінках блогу в попередніх дописах. 

Інструменти куратора змісту

Завдання. Із запропонованих ресурсів обрати один, за бажанням, вивчити та поділитись з слухачами курсів.

Я обрала Bundir. Доречі, обирала навмання, не шукала чогось особливого, просто зайшла та почала працювати з ресурсом. Реєстрацію здійснила через Twitter. Це агрегатор. Є можливість додати свої сторінки соціальних мереж та сайти. Знайшла інформацію за темою куриювання та почала її відслідковувати.  

Враження приємні: проста реєстрація, зручний та зрозумілий інтерфейс, є можливість імпорту закладок. Імпортувала закладки, але нажаль не можу знайти в профілі. Можливо хтось підкаже як це зробити?

Звіт про роботу 7 тижня навчання

Наближаюсь до фінішу з якимось незрозумілим відчуттям виснаження. Виконала завдання минулого тижня, а хотілось би вже зробити останнє - відеозвіт. І, все. Гуд-бай. А тут знову, якісь сервіси вивчати. Люди, дайте з попередніми потоваришувати. Інформація про виконані завдання в попередніх дописах.

План звіту по темі куриювання

Хто з слухачів кусів знайшов план і де, не знаю. Але із задоволенням використаю, щоб не вигадувати велосипед.
1. Визначилась з темою дуже швидко, адже "Наукова комунікація" давно не давала спати. Вже були напрацювання, декілька проведених семінарів та розуміння теми.
Звичайно з цільовою аудиторією визначилась значно раніше: науковці університету.
Серед цілей, які я переслідувала були такі:
- показати, що бібліотека може бути комунікаційним каналом для науковців;
- надати достовірну інформацію, щодо нових сервісів, ресурсів та наукометричних баз;
- допомогти викладачам створити власний профіль науковця для підвищення рейтингу та престижу.

2. Визначитись з джерелами. До джерел відносяться бібліотечні блоги та сайти відомих видавців наукової інформації, вузів, проектів УРАН, Наукова періодика України та ін.
А також сторінки в соц. мережах відомих науковців в данній області науки.

3. Для пошуку та слідкування за цими ресурсами налаштувала відповідні інструменти: Twitter, Paper.li, Netvibes, Scoop.it, RebelMouse, Evernote, Diigo, Pinterest та ін.

4. Створення навчальної персональної мережі розпочалося з народженням власного блогу. Який називається scinse.інфо, що підкреслює цілі та теми дописів. А також, розглядаю можливість створення групи за темою куриювання на Diigo. Але блог подобається більше, відвідувачам не потрібно проходити реєстрацію, є можливість посилатись в профілі соц. мереж. Тож я за Blogger.

5. Агрегація всіх каналів в один інформаційний поток відбувається через такі агрегатори як Paper.li, Netvibes, Scoop.it, Symbaloo. Останній, до речі, підкорив своєю простотою та зручністю.
       
6. Відбір, перевірка та аналіз матеріалів за темою відбувається постійно, адже інформація оновлюється, змінюється, з'являються нові сервіси та ресурси для науковців, тому вважаю за необхідне перевірку на достовірність та використання інформації з перевірених джерел.

 7. Вважаю, що куратор, не тільки робить посилання на першоджерела інформації, а й створює власні інформаційні продукти, де висловлює власні погляди чи думки. Для створення презентацій використовую PowerPoint, планую вивчити роботу Prezi. При створенні перших відеоматеріалів познайомилась з такою. Програмою як Snagit.
         
8. Створеним контентом ділюсь через такі канали розповсюдження, як SlaidShare та You Tube.

9. Чудовим надбанням навчання на курсі вважаю використання тегів для пошуку та розповсюдження інформації.

10. Оновлення контенту повинно відбуватись з певною періодичністю. Для цього можна ділитись не тільки власно створеною інформацією, але й робити посилання на інших авторів контенту за схожою тематикою.

11.Всю інформацію, і власно створену (блог, презентації) і знайдену в мережі Інтернет, розповсюджую через відповідні канали соціальних мереж. Для каналів, які не включені в перелік автоматичного розповсюдження часто використовую такий ресурс як Shareaholic.

12. Зворотній зв'язок з відвідувачами моїх ресурсів досить слабий, але аудиторію потрібно завойовувати. Тому буду просуватись далі. Маю надію продовжити інформувати про новини в обраній темі й надалі та розвивати власне навчальне середовище.

13. Для відслідковування в відвідувачів переглядаю статистику блогу та соц. мереж. Розглядаю Klout, не як рейтингову оцінку діяльності, а як міру власної активності в соціальних мережах.  Щоб більш повно проаналізувати відвідування особистих сайтів та профілів вивчаю програми для перевірки SocTracker та подібні.

14. Звичайно, чим більше робиш, тим краще виходить. Набутий досвід допоможе покращити якість інформації та швидкість і методи її розповсюдження.

Рівень "крутизни", або про що нам говорить Klout.com

Завдання. Используя klout.com, проанализировать свой рейтинг, найти последователей.Описать впечатления от сервиса, есть ли в нем ценность для куратора?

Результат.

 Зареєструвалась в ресурсі, що не викликало ніяких незручностей, через Twitter. І, почала чекати, коли система проаналізує всі мої соціальні мережі, які я змогла приєднати до профілю Klout. На це потрібно 72 години. Нажаль не змогла приєднати всі соц.мережі, в яких зареєстрована та активно використовую. Початковий рейтинг отримала 20, після підрахунку отримала 36. 

Приємно потішила можливість в Twitter зразу бачити рейтинги аккаунтів. Шкода, що такої можливості немає для інших мереж, наприклад Facebook, який використовую частіше за всіх.

 Чомусь зовсім не обраховує блог та інші ресурси, навіть після активного використання. 

Враження. Цікаво. Не більше. Як для куратора, на мою думку, це досить примітивно та просто. підвищити рейтинг можна всякими дурницями, аби переглядали та ділились. Для куратора потрібен сервіс, який би показував відгук цільової аудиторії. Мене, як куратора це цікавить більше. Але куди нам до Європи.

Звіт про роботу 6 тиждень навчання

Завдання цього тижня видались цікавими та не складними. 

Але виконання завдання по достовірності інформації забрало дуже багато часу. Можливо обрала не досить вдалу статтю. Тому що частина інформації була в Інтернеті, а чатина інформації це інтерпретація автора. Публікація широко розтиражована в мережі, дуже багато посилань на неї. В тексті наведено не вірне прізвище. Висновок:"До кожної інформації треба відноситись з долею здорового скептицизму та глузду".

Звдання по достовірності фото вийшло справніше. Дослідила не тільки фото представлене в попередньому дописі, але і інші, які викликали сумніви. Здогадки підтвердились інші були фейковими, тобто домальовані в фотошопі, а видані за справжні.

Стосовно використання системи Антиплагіат, чомусь не вдалося зайти на сайт програми. тому знайшла онлайн програму, та використала її.

Оцінка достовірності інформації

Для виконання попередніх завдань курсів використовувала перевірену наукову 

інформацію, яка не викликає у мене сумнівів. Тому буду розглядати статтю, яка мене вразила своєю інформацією. http://blog.stratoplan.ru/brain-chemicals-3-years/

Отже:

1. Сайт належить Школі менеджерів Стартоплан, заснованій в 2010 р., яка офіційно працює з індивідуальними та корпоративними клієнтами.

2.Джерело інформації не надано.

3. Автор статті Слава Панкратов, управляючий партнер Школи менеджерів Стратоплан.

4. Стаття для спеціалістів розумової праці, керівників та менеджерів.

5. В публікації розглядаються досить серйозні питання, які стосуються роботи мозку, гормональної системи, але не має жодного посилання на першоджерела. Прізвище, яке згадується в статті написано не вірно. Я думаю, що автор хотів пригадати нейробіолога Пола Маклина, а не "МакНила". Автор не є науковцем. Він в гарній та зрозумілій манері розповідає про дослідження інших та наводить факти, які я не змогла перевірити. Наприклад, що гормон кортизол живе в організмі 3 роки. 

6. Ціль статті: довести, що через фізіологічні причини, більшість людей, не виходить з "зони комфорту" та не досягає висот. Але гарні звички та позитивний досвід, створює певні передумови для розвитку людини.

7. Стаття дуже розтиражована в мережі Інтернет. Але є і інші за схожою тематикою.  А саме:

http://labipt.com/triune-brain-model-and-emotional-control-problems/

http://bernow.ru/novosti/page/9/

http://coollib.com/b/222322/read

http://www.syntone.ru/library/index.php?section=books&item_id=4280&current_book_page=15&print_version=true

Особливо часто виникає згадування про триєдиний мозок в темах реклами, продажів та управління.

8. Використати програму Антиплагіат не змогла, мабуть закінчився доступ. Використала іншу http://text.ru/antiplagiat/unauthorized

Ось результат. Посилання перенаправляють на сайти, де була розміщена стаття. 

9. Висновки. Думаю, що частково інформацію використовувати можна, але в межах здорового глузду. 

Достовірність фото

Дуже часто, переглядаючи сторінки в соц.мережах, винкала думка, про справжність тої чи іншої інформації, фото і т.п. Виконувала завдання з цікавістю, що ж я отримаю?

Тож першим перевірила фото, на яке натрапила в Pinterest. 

По якості зображення та стилю знімку, розуміла, що фото давнє, тим було цікавіше. По посиланню в Pinterest прейшла на сайт, з якого фото потрапило до ресурсу. Сайт з продажу вінтажних виробів.

http://www.alleyroselinens.com/pages/CareofLinens.htm     

Зробила пошук в Google, який не дав результату.

Але в тому ж Google знайшла сайт, де були зібрані популярні сервіси для визначення достовірності http://ain.ua/2014/02/05/511747

Випробувала майже всі сервіси, але більше сподобався 

Тільки цей ресурс визначив дату фото і автора, та знайшов його в закритій колекції.

Underwood & Underwood - компанія була заснована в 1881 році в Оттаві, штат Канзас, двома братами. Були одними з перших виробників і дистриб'юторів стереоскопічних та інших фотографічних зображень, А також, ми бачимо перший вигляд фото, без змін.

Звіт про роботу 5-го тижня навчання

Цей тиждень видався насиченим і завданнями, і життєвими та робочими моментами. Тому роблю цей коротенький допис тільки зараз. Моє враження про завдання 5-го тижня навчання досить неоднозначні. Цікаві та корисні сервіси, завдання в яких виконувала з задоволенням, але забагато, як для одного тижня. Починаєш поспішати, панікувати, нервувати, а це не йде на користь засвоєнню матеріалу.

Фільм! Фільм! Фільм! 

Нарешті, я виконала останнє завдання попереднього тижня. Цікаве завдання. Створити невеликий відеоматеріал за темою куриювання. Презентація була готова, виступала на останній конференції за схожою темою. Отже вирішила використати її.

До кожного слайду зробила "подводку", як висловлюються відеоблогери. Встановила на домашній комп Snagit, підготувалась, але не врахувала перешкоди, з боку домашньої улюблениці собачки Дусі. Яка хотіла будь що стати відомою акторкою. Коли їй і мені все це набридло в 48 раз, вона пішла в свою резиденцію відпочивати. А мені потрібно  ВИКОНАТИ завдання, тому якось зразу записала матеріал та виклала в You Tube. Ні з ким не ділилась аж до цього моменту. Тож пропоную пeреглянути мою роботу та не судити строго. Буду виправлятись.

Карти розуму або ходіння по ресурсам

Про карти розуму чула, бачила, але сама з ними не працювала. Була в мене одна непогана ідея, яку хотіла представити у вигляді карти, але, це вічне "але". 

А тут така нагода попрацювати з ресурсом, навчитися та ще й завдання виконати. Благі наміри завели мене до Google Диску, на який я зберегла декілька програм для створення карт розуму. І почалося. 

Вивчення програм відбувалося на фоні листування з державними органами, крахом передплатної кампанії, черговою інвентаризацією майна бібліотеки та сімейними справами. Мабуть тому, я зайшла в глухий кут. Нічого не розумію, нічого не виходить, нічого не подобається.

Прийняла рішення використати запропоновану тьюторами курсу і працювати, хоч би що. Без проблем не обійшлося. Як в одному радянському фільмі: "Урій, де в нього кнопка?", намагалася знайти операцію збереження роботи. Так і не знайшла. Натиснувши, на якійсь невідомий "значок", думала: " Ми його втрачаєм!" 

Але нарешті можу поділитись з Вами картою РОЗУМУ за темою куриювання. 

Щодо плану власного розвитку. Планую навчитись працювати з програмою Prezi та іншими ресурсами для полегшення роботи з куриювання змісту.

https://mm.tt/610752965?t=EHZLyvbMlv

Враження від знайомства з Symbaloo.com и Netvibes.com

Своє знайомство почала з Netvibes. Витратила майже цілий день марно. Агрегатор не сподобався, дуже він складний, на мою думку.

Інша справа з Symbaloo. Яскравий зручний, цікаво працювати, можна об'єднати на одному вебміксі профілі соц. мереж та блогів, цікаві сайти та ресурси, які частіше використовуєшь. Можу сказати впевнено, що буду користуватись в майбутньому.

Можливо, це й добре, що запропоновано декілька агрегаторів. Є можливість обрати за своїми вподобаннями.

Pinterest

В цій соціальній мережі зареєстрована давно. Я візуал, і мені подобається гарна "картинка" на сторінках в соц. мержах.  А ще тут є офіційні сторінки моєї компанії, де я працюю в вільний час, з гарними професійними фото товарів, які я використовую для реклами. Сервіс має такий же кліпер, як і інші, за допомогою якого можна зберігати картинки на свої дошки.   В мене 4 дошки, одна з яких прихована. Так-так, є і така можливість, а також, Ви можете запрошувати друзів, ділитись пінами, отримувати інформацію на е-скриньку про нові піни та дайджести тижня. Створюю дошки за направленнями хоббі або роботи. Дошку "Презі" створила, коли готувала презентацію на конференцію і шукала гарнюсінького професора. 

Звіт про роботу. 4 тиждень навчання

Тиждень видався довгим та напруженим. Спочатку працювала з DIIGO. Як для моїх потреб, то цей сервіс використовувати навряд чи буду. В попередніх завданнях були більш цікаві та зручні для користування інструменти.

Наукометричні дослідження - актуальна для бібліотекрів тема. Адже ми повинні вміти користуватися такими ресурсами та навчати своїх користувачів. Працювала в усіх запропонованих базах. Але з наукової комунікації інформації не дуже багато, можливо причина в неправильному перекладі ключових слів. Висновок один: "Вчи англійську!" Кожна з баз має свої особливості, які необхідно враховувати.

Управління бібліографією - наступне завдання. Робота з сервісом EndNot від компанії Thomson Reuters виявилася не складною, але виникли труднощі з реєстрацією. 

Взагалі, хоч ми всі потроху і скаржимось на труднощі, але з'явився якийсь азарт. Пишу в блог, а сама думаю:" Що ж буде на наступному тижні?"

Всім успіхів в опануванні нового та цікавого)

Наукометричні дослідження, управління бібліографією 

Першим завданням четвертого тижня було визначити журнали за своєю тематикою курирування в найвідоміших науковометричних базах. А саме: Web of Science, Scopus, elibrary.RU, відомій як РІНЦ, та індекси журналів або імпакт-фактори.

З базою Web of Science ознайомилась під час тестового доступу, щедро запропонованного команією Thomson Reuters для університетів країни. Має велику глибину архіву, підходить для науковців, які вже давно займаються нукою. Знайшла близько 20 посилань на праці викладачів нашого університеу. Щодо вільно доступних індексів, знайшла  1 журнал за близькою тематикою.

Отримала інформацію про видання, а також скачала файл з повним переліком.

За посиланням по ISSN знайшла індекси журналу.

 

 Попрацювала з Sciverse Scopus.

В SJR за ISSN знайшла журнал за тематикою та визначила показники індексів.

Попрацювала з загальним перліком журналів за темою. Результат не дуже задовільнив.

Пошук в файлі за відбором по номеру ISSN  

та по фільтру "Україна" знайдено 60 документів.

Свого часу праццювала з elibrary.RU. Більш детальна презентація за посиланням. В РІНЦ є різниця в імпакт-факторі журналу в базі та на сайті видавництва.

Кожна з баз має свої особливості. В перших двох заважає відсутність знання мови на достатьньому рівні. В РІНЦ дуже туго прцює пошук, займає багато часу. 

2. Про проект "Український індекс наукового цитування" робила презентацію для викладачів нашого університету близько року тому. Хочу поділитися з учасниками кусів. Взагалі, проект дуже корисний. Мені особисто подобається, що він інтегрується з найвідомішими базами даних та ORCID. Тому намагаюся донести необхідність створення профілів в ORCID викладачами нашого закладу, для підвищення іміджу науковця та достойного представлення своїх праць, через ось таку презентацію. 

Знайшла в УІНЦ профіль відомого в бібліотечних колах науковця Т. Ярошенко.

 А також профіль та  ORCID ID, де представлено публікаційну активність науковця.

3. ENDNOT примусив покорпіти. Не хотілось ставити 30-денну версію, а моя е-адреса, цього "пана" не влаштовувала. Але нарешті поборола. Завантажила інсталятор на робочу панель, створила бібліографічний список видань з Google books та scolare, з представлених в базах даних ресурсу.

Бібліографічний список зберегла на комп'ютер. Здається треба було цей файл викласти в блозі. Але я не зуміла(

Сервіс DIIGO

Завданням поточного тижня навчання на курсі, було створення профілю в сервісі DIIGO.

Створила свій аккаунт, приєдналася до групи курсів, поділилася закладкою проекту "Український індекс наукового цитування", прокоментувала.  посилання

А тепер про враження. В порівнянні з попердніми сервісами, особливо з Слоненям, програє. Не дуже цікавий інтерфейс, не логічний, на мою думку, пошук. Але це перше враження. Буду працювати з ресурсом, можливо зміню гнів на милість.

Звіт про роботу. Третій тиждень навчання.

Насичений завданнями тиждень закінчився. УРА!

Завдання сподобалися, але робота з бібліотечними ресурсами вимагає багато часу, який летить, мов хвилинка. Ще й завдання треба дочитувати до кінця, а не кидатись зразу виконувати, щоб потім преробляти, шукати посилання, робити скріншоти ( Більш детально в попередніх дописах бібліотечні ресурси.

Виконала інсталяцію на робочий комп'ютер програми Evernote та синхронізувала з іншими пристроями. Дуже зручно!

Маю надію, що наступний тиждень буде для мене більш легким.

Робота з бібліотечними ресурсами

Наступне завдання курсів виконувала за планом, запропонованим викладачами курсів.
1.Використовуючи пошукову систему Google, сформулювала пошуковий запит за темою курирування "наукова комунікація".  посилання
Отримавши певні результати, застосувала додаткові інструменти пошуку: вибрала документи за видами та за релевантністю. Чим скоротила перелік знайдених документів.
 За аналогічним запитом виконала пошук у Google Академії. Отримала 9 документів. Використовуючи розшинений пошук, вибрала документи за часовими обмеженнями, автором і т.д. Знайдені документи додала до своєї бібліотеки.   посилання 
Порівнюючи отримані результати, можу сказати, що в Google Академії пошук обмежений повнотекстовими документами, а саме, науковими статтями, але є можливість слідкувати за цитуваннями статей, що дуже важливо для науковців. А через пошукове вікно Google, ми можемо знайти як книги, статті, так і інші матеріали за темою (відео, презентації і т.п.) Для мене, особисто, є прийнятними обидва варіанти пошуку, в залежності від того, що необхідно знайти.  

2.Створила на Google Books книжкову «полицю» Моя поличка. Деякі, із знайдених документів, можна переглянути та зробити посилання, отримати QR-код, а також є можливість експортування цитат в різних форматах для додавання до індивідуальних профілів науковців (ORCID ID та ін.).

3.Платформа ScienceDirect, один із продуктів відомої всьому науковому світу видавничої корпорації Elsevier, серед багатьох своїх преваг має ресурси вільного доступу до повнотекстових документів, серед яких було запропоновано знайти публікації за темою курирування, використовуючи розширений пошук.

Серед знайдених документів відкритого доступу за своєю темою,

обрала декілька та зберегла  на свій комп'ютер. Один з них  http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877050914013647 перевірила на  плагіат за допомогою Антиплагіатної системи StrikePlagiarism. Результати превірки документу такі https://panel.plagiat.pl/web/reportView.htm

4.Серед авторів публікацій, знайдених в Google Академії, давно слідкую за новинами блогу та сторінками в соціальних мережах, більше відомим, як Пан бібліотекар. 

Почався третій тиждень навчань на дистанційних курсах. Вирішила не відкладати все на останні дні, а робити дописи на блозі зразу, щоб передати свої перші враження. Встановила  додаток Evernote та Webclipper. В цілому сподобався сервіс буду тестувати.

Звіт про роботу другого тиждня "Куратор змісту - 4"

Другий тиждень навчання видався складнішим.

Спочатку вирішила встановити ліцензію Creative Commons на блог. Біду відвертою, завдання допомогла виконати Світлана Антонюк, добре відома всім слухачам курсу своїми влучними дописами та швидкістю виконання завдань. Вважаю ліцензування відритих ресурсів дуже прогресивним та необхідним.

Наступним кроком зробила аналіз своєї роботи, як куратора змісту і дійшла висновку, що таки так, куратор, з невеличкими відхиленнями від норми, але все ж. 

Далі почала роботу з встановлення сервісів Scoop.it и rebelmouse.com.  Витративши половину нічного сну, мала сподівання, що з завданням впоралась. Виявилось, не зовсім. Тож, в понеділок, день важкий за всіма ознаками, прийшлось починати спочатку. Маю надію, що нарешті покінчила з завданням, навіть встановила "кнопочку" на панель закладок. Щодо сервісів, на перший та другий погляд, мені особисто не дуже цікаві, але буду тестувати.

Завдання з відкритих освітніх ресурсів не викликало паніки чи страху. Вивчаючи наукову комунікацію, для своєї основної роботи часто-густо працювала з репозитаріями. Більш детально в попередніх дописах. 

Слухачі курсу долучились до роботи над Test StrikePlagiarism. Вносили документи з різних джерел та аналізували результати  системи антиплагіату. Документ стороннього автора в результаті отримав посилання на репозитарій, де розміщено оригінал. Моя робота, яку писала 2 роки тому, взагалі здивувала: були виділені, як запозичені цитати, сталі вирази, назви відділів бібліотеки і т.п. Хотіла додати свою майже свіжу статтю, але вичерпала можливість користуватися системою (

Відкриті освітні ресурси

Дуже символічно, що вивчення теми співпало з Тижднем Відкритого доступу, який відзначають з 19 по 25 жовтня.

Щодо відритих освітніх ресурсів в Україні, зазирнувши в Вікіпедію отримала наступну інформацію для аналізу: 

Відкри́ті осві́тні ресу́рси (англ. Open Educational Resources — OER) — загальна назва для усіх освітніх засобів, до яких є повністю відкритий доступ завдяки безкоштовній ліцензії або переведення їх у суспільне надбання та створення доступу до таких ресурсів за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій. wikipedia

Відкриті освітні ресурси України представлені проектом Prometheus — безкоштовні онлайн-курси від викладачів провідних ВНЗ та Інституційними репозитаріями українських університетів.

Тема репозитаріїв або електронних архівів ВНЗ для мене не нова. Давно вивчаю цю тему і зараз працюю над створенням репозитарію нашого університету.

Для забезпечення доступу до світової наукової інформації, створення власних академічних ресурсів, а також інтеграції української науки та бібліотечної справи у світову наукову комунікацію створено проект ELibUkr.http://www.elibukr.org/uk/resursi/elektronni-arhivi-ukrayini.html 

 В цьому прокті приймає участь 41 репозитарій ВНЗ. Серед яких, використовує ліцензію Creative Commons репозитарій ХПІ. Буду відвертою, не переглядала всі, не дуже зручно організовані лінки на ресурси, але пошук через Google видав аналогічний результат.

Тему курирування "Наукова комунікація " в вільному доступі представлено публікаціями таких авторів:

Т. Ярошенко, Д. Солов'яненко, С. Назаровець.

Ліцнезування Creative commons

Одним із задань другого тижня було познайомитись з ліцензіями вільного доступу Creative commons.
Завдання цікаве та корисне. Начасі працюємо над створенням університетського репозитарію, тому обов'язково стане у нагоді.
Для блогу обрала таку ліцензію 
 
Розмістила за допомогою налаштувань дизайну блогу та чуйної колеги.

 

Я - куратор змісту

Так. Я куратор змісту. Займаюся цим за власним бажанням близько двох років. Останнім часом з'явилося багато нових ресурсів, інформації, сервісів та інстументів для науки, змінилися вимоги до науковців. Розвиток наукової комунікації викликав дуже багато питань, пліток та непорозумінь в спільноті науковців нашої установи.
 Бібліотека почала надавати тестовий доступ до міжнародних баз даних, а також презентувати ці бази університетській спільноті для ознайомлення. Так я почала займатись кураторством. Надалі зайнялася відбором, аналізом, створенням та розповсюдженням інформації з науковометричних баз та інших сервісів для роботи науковців, через проведення семінарів, консультування та надання довідок. 
Вже бачу результати своєї роботи і це дуже надихає. 

Звіт про виконану роботу першого тижня курсів 

"Куратор змісту-4"

Ось і виконані завдання першого тижня на дистанційних курсах. Завдання були не складними та досить цікавими, особливо створення блогу. 

Найбільшою проблемою було, дати гарне ім'я блогу. Але декілька днів роздумів, і здається впоралась. Адже я планую ділитись новою інформацією про ресурси для науки та навчання. Мій блог https://evminav.blogspot.com/

В Twitter зареєстрована майже рік, але чомусь не користувалась. Перегляну своє відношення. 

Моя сторінка https://twitter.com/MyVi4ka

При створенні газети paper.li використала інформацію ORCID Organization.https://paper.li/MyVi4ka/1444902085

На сторінках своєї електронної газети намагаюсь поділитись інформацією про найцікавіший та дуже корисний інструмент науковця ORCID.
 https://paper.li/MyVi4ka/1444902085

Вітаю всіх відвідувачів блогу!

Навчання на дистанційних курсах "Куратор змісту -4", передбачає освоєння багатьох програм та інструментів для роботи та навчання. Створення власного блогу один із таких. 
Темою блогу я обрала наукометрію, наукову комунікацію та інші процеси, які відбуваються сьогодні в системі вищої школи.
Тому і назву вибрала таку, яка б розкривала зміст моїх дописів. 
Science - наука, природничі науки, знання, технічність, вміння, спритність.